F6 опублікувала першу частину дослідження схем інвестиційного шахрайства та інструментів, які можуть їх підтримувати. Практична суть проста: фальшивий брокер — це не лише сайт із намальованим прибутком, а цілий процес залучення й утримання людини, підкріплений терміналом, CRM та іншими сервісами.

Автори розбирають цей процес на прикладі Gold Flame та платформи XCritical. Вони зіставили сайти, архівні копії сторінок, доменні дані й мережеві зв’язки, а також згадки компаній у регуляторних попередженнях. За висновком F6, окремі збіги вказують на інфраструктурні зв’язки між XCritical і кількома майданчиками з ознаками нелегальної брокерської діяльності. Самі автори застерігають: використання програми шахраями саме по собі не доводить причетності її розробника до обману.

Як людину ведуть від контакту до нового платежу

У дослідженні описано три етапи схеми. Спочатку потенційного клієнта знаходять через рекламу, холодний дзвінок або особисте знайомство. У сценарії з сайтами знайомств співрозмовник поступово розповідає про дорогі покупки чи заробіток на інвестиціях, а потім пропонує поговорити зі «спеціалістом».

Інший канал — рекламні сторінки, які можуть використовувати назви відомих брендів або образи публічних людей, зокрема дипфейки. За описом F6, кампанії можуть залучати багато доменів із простими лендингами на публічному хостингу. Це бувають опитування чи пропозиції інвестиційних курсів, через які користувача скеровують до фейкового брокера.

Після реєстрації з людиною працює так званий менеджер продажів. Він демонструє торговий термінал, де показаний прибуток може бути лише відображенням у системі, а не результатом реальних операцій. Така картинка підштовхує клієнта внести більше коштів. Коли ж він намагається їх вивести, з’являються нові умови або пояснення про нібито проблеми з безпекою.

На цьому етапі підключається менеджер утримання. Його завдання — переконати клієнта, що перешкода тимчасова й для отримання «заробітку» треба виконати додаткові вимоги. У прикладах із дослідження йдеться про вигадані процедури за участю міжнародних організацій. F6 називає цей етап особливо небезпечним: людина може втратити заощадження, а в надії повернути гроші — навіть позичити кошти.

Кол-центр як операційна структура

За описом F6, такі проєкти можуть спиратися на ієрархічні кол-центри. На початковому рівні «воркери» телефонують лідам або ведуть анкети на сайтах знайомств. Далі менеджери продажів працюють із тими, хто вже зацікавився платформою, а менеджери утримання — з клієнтами, які внесли гроші й почали сумніватися.

Для підтримки роботи потрібні й технічні ролі. Стаття згадує хостинг, VoIP-телефонію, CRM та інші компоненти мережевої інфраструктури. F6 також повідомляє, що знаходила Telegram-ботів на базі MadelineProto, інтегрованих із різними версіями ChatGPT. Їхні промпти, за описом компанії, задавали персонажу роль, характер і сценарій спілкування на кілька днів. Це показує, як автоматизація може бути вбудована саме у спілкування з потенційною жертвою, а не лише в технічну частину сайту.

Дослідники згадують і спосіб закупівлі реклами через партнерські програми з оплатою за дію (CPA). Така модель дає змогу розподіляти витрати за залученими лідами, а не вкладати великі суми в один рекламний майданчик. У статті також зазначено, що системи захисту цифрових ризиків брендів скорочують строк життя таких доменів, хоча не усувають саму схему залучення.

Що показав розбір Gold Flame та XCritical

Як приклад F6 розглядає Gold Flame — польськомовну брокерську платформу. За даними, наведеними в публікації, її внесено до списку публічних попереджень польського фінансового регулятора KNF. Водночас домен goldflame.com був зареєстрований задовго до появи на ньому брокерського лендингу: архів Wayback Machine фіксує його в грудні 2020 року. Автори припускають, що давні домени можуть перекуповувати, аби їхня історія викликала більше довіри. Тому вік домену окремо від його вмісту не підтверджує надійності брокера.

У розглянутій конфігурації сайт Gold Flame використовував торговий термінал на піддомені, а дані торгових сигналів завантажувалися з xcritical.com. На сайті самого брокера згадувалася XCritical. F6 описує XCritical як розробника програмного забезпечення для форекс-брокерів: серед його продуктів компанія називала торгову платформу, CRM, онлайн-помічника з використанням ШІ та інструменти партнерських програм.

Далі дослідники зіставили цю інформацію з архівними сторінками XCritical, історичними даними доменів і піддоменами. У збережених копіях сайту за 2020 рік фігурували компанія Quant ROI LTD, зареєстрована на Кіпрі, та ім’я керівника Якова Л. У нинішньому описі, наведеному авторами, юридичні й контактні відомості на сайті відсутні. F6 також виявила піддомени XCritical, пов’язані з Maxi Markets, 770 Capital та іншими майданчиками.

Ще один тип слідів — SSL-сертифікат, який, за статтею, система F6 Threat Intelligence виявила у 2021 році. Він охоплював піддомени для кількох проєктів, зокрема XCritical, Maxi Markets та Umarkets. Окремі домени Umarkets і Maxi Markets, як зазначає F6, були внесені до переліків Банку Росії з ознаками нелегальної діяльності на фінансовому ринку. Спільний сертифікат чи піддомени — це технічні індикатори для розслідування, але самі по собі вони не встановлюють, хто саме і з якою метою керував кожним ресурсом.

Де закінчуються технічні сліди й починаються висновки

F6 підсумовує, що XCritical могла надавати таким брокерам не лише термінал, а й більшу частину операційного набору: CRM, помічника та партнерські інструменти. За цією оцінкою, клієнт отримував інфраструктуру, потрібну для роботи майданчика, практично в готовому вигляді. Це висновок авторів дослідження на основі описаних збігів і продуктів, а не окреме встановлене рішення регулятора щодо XCritical.

Для перевірки підозрілої інвестплатформи корисно дивитися не на один сигнал, а на сукупність: що саме показує термінал, звідки завантажуються його дані, чи збігається історія домену з історією сайту, які юридичні відомості доступні та чи є попередження регуляторів. Особливо промовистим є розрив між старою датою реєстрації домену й значно пізнішою появою на ньому брокерського сервісу. Але й такі ознаки потребують перевірки в контексті, а не автоматичного висновку про винуватість конкретної компанії.

У першій частині F6 розібрала саме один сегмент ринку: за словами авторів, існують й інші платформи, що пропонують фейковим брокерам програмні продукти та супровід інфраструктури. Їхній аналіз продовжиться в наступній частині дослідження.